Вплив рухової активності на інтелект дитини

Як пов’язані між собою інтелектуальний розвиток дитини та її рухова активність? Як доступно пояснити батькам особливості такого зв’язку? Що порадити дорослим, аби не тільки у садочку, а й вдома дитина розвивалася гармонійно? Пропонуємо готовий варіант групової консультації для батьків, за допомогою якої ви дасте відповідь на ці запитання

Дослідники дитячої фізіології та психології встановили, що рухова активність поліпшує мозковий кровообіг та функціональний стан центральної нервової системи, активізує психічні процеси, підвищує розумову працездатність дитини. Утім, зі вступом дитини до школи її рухова активність різко знижується. Одні фахівці стверджують, що показник рухової активності знижується на 50%, другі — майже на 90%. Крім того, і сама школа, де дитина навчається впродовж багатьох років, не заохочує фізичну активність: «Сиди спокійно!», «Не крутись на уроці!», «Вгамуйся!» — схожі зауваження часто лунають у класі. Тож чи не кожен школяр із «дитини, що грається» різко перетворюється на «дитину, яка сидить».

Завдання для батьків

Аби батьки ліпше зрозуміли, про що ви розповідатимете, на початку консультації запропонуйте їм виконати таку вправу: учасники мають сісти рівно, не рухатися й спробувати запам’ятати текст, який ви читатимете.

Коли дочитаєте текст, запитайте у батьків:

• Що з тексту вони запам’ятали?
• Статичне сидіння допомагало їм чи заважало?
• Через який проміжок часу вони втратили розуміння тексту?
• Чи хотіли вони поворухнутися? Які емоції відчували під час вправи?

Після цього підведіть батьків до думки, що такі самі емоції і відчуття виникають у їхніх дітей під час статичних занять у дитячому садку та школі. А відтак наголосіть, що їх не відволікали зауваженнями. Попросіть батьків уявити, як вони почувалися б, коли впереміж із цінною інформацією чули б репліки на кшталт: «Не крутись!», «Сиди спокійно!», «Поклади руки на парту» тощо.

Золота середина у розвитку дитини

Статичне, нерухоме положення — не природне для дитини. Навіть три-чотиримісячний малюк, аби більше побачити і відчути, намагається піднятись або вимагає у дорослого змінити положення його тіла — перевернути на інший бік, взяти на руки. Дорослі, які обмежують дитину однією позою — сидінням у манежі або візочку, обмежують її у природному русі й, відповідно, у пізнанні нового.

Маленька дитина має набувати досвіду — знайомитись з новими предметами і явищами, відчувати їх на смак і дотик, пересуватися у просторі й у такий спосіб тренувати свій м’язовий апарат, готувати його до ходьби. Саме рух — найбажаніша форма навчання для дитини. Наприклад, просторові поняття: високо — низько, далеко — близько, ліворуч — праворуч, дитина ліпше засвоює, коли здійснює відповідні дії.

Систематична висока рухова активність дитини протягом навчального дня підвищує функціональну діяльність м’язового апарату і у такий спосіб позитивно впливає на психічну сферу. Тому оптимальне використання рухової активності підвищує розумову працездатність дитини.

На жаль, сучасні моделі навчання і виховання не забезпечують цілісного, інтегративного впливу на особистість дитини. Тож і гармонійному розвитку дошкільника не сприяють. Фізичний та інтелектуальний розвиток дитини здебільшого здійснюють локально та не поєднують їх між собою. Утім, різні сфери розвитку дитини — фізична, емоційна та інтелектуальна — не розвиваються нарізно, окремо одна від одної. Розвиток однієї зі сфер впливає на всі інші сфери в комплексі. Звісно, у дитячому садку проводять інтегровані заняття, а в школі — заняття з фізкультури, проте цього недостатньо. Тому одне із головних завдань батьків — стежити за фізичною активністю дитини вдома.

Рекомендації для батьків

Щоб гармонійно розвивати дитину, доцільно скористатися рекомендаціями.

Змінювати положення тіла дитини.

Змінювати положення тіла дитини, якій не виповнилося півроку, повертати її вправо-вліво, брати на руки. У такий спосіб можна не лише розширити поле зору дитини, а й зменшити рівень її тривожності, сприяти зміцненню зв’язку «мама — дитина»

Не обмежувати активність дитини.

Не обмежувати активність дитини віком до року манежем. Звісно, є моменти, коли необхідно залишити дитину в безпечному місці на декілька хвилин. Утім, цим не слід зловживати, аби не знизити пізнавальний інтерес дитини до навколишнього світу та спілкування.

Дотримуватися правила

Дотримуватися правила — щоденна прогулянка на свіжому повітрі у будь-яку погоду та пору року. Одяг та взуття дитини мають відповідати погоді, а тривалість прогулянки —алежить від віку дитини й температури на вулиці.

Не вимагати від дитини

Не вимагати від дитини, аби під час навчання вона сиділа за столом і не рухалася. Дитина дошкільного віку фізіологічно не здатна висидіти на одному місці. Малювати або вивчати цифри та кольори можна і лежачи на підлозі. Статичні вправи доцільно змінювати рухливими або робити паузи-фізкультхвилинки.

Намагатися надавати заняттям практичного характеру.

Приміром, під час навчання математиці можна використовувати справжні предмети та рухати їх або вивчати кольори за допомогою рухливої гри. Спершу дитині демонструють колір та називають його, а відтак пропонують знайти предмет відповідного кольору в кімнаті або на столі. У такий спосіб можна модифікувати будь-яке навчальне завдання, зробити його цікавим та веселим.

Інформацію взято з сайту: https://epsiholog.mcfr.ua/715966